Проїхавши три тисячі кілометрів від Лондона до Львова через Англію, Францію, Бельгію, Нідерланди, Німеччину, Польщу, Волинь та Галичину з твердістю можу заявити, що Україна впевнено стає рівноцінною європейською державою. Якщо говорити про якість тих же доріг, то якось в центральній частині вони кращі, а от по краях, я про Англію та Галичину, ще є над чим попрацювати. Хоча, проїдьтесь від Львова на південь до Миколаєва, а потім на захід від Лондону до Відсора – і Англія програє 1:0.

Центр Львова з пішохідним режимом по вихідних, нарешті вилизаними вулицями і причепуреними середньовічними будівлями тепер нічим не поступається своїм побратимам з Фландрії чи Валлонії. Кияни полюбляють на вихідні, чи навіть просто на вечерю завітати до перлини Західної України.
Звичайно, якщо шукати, то знайдемо до чого придертися. Але то таке, завжди і всюди знайдемо, як захочемо.
Не можна не зауважити загальну чистоту на дорогах. Чи то менше смітять, чи то більше прибирають. Зважаючи на закони економіки, радше друге. Що не кажіть, а це прямий наслідок зростання країни. Та годі буде про країни та міста.
Люди, навпаки, від Європи відходять. Телебачення закидали дешевими російськими серіалами. Грець з тим що дешевими, та ще й російськомовними. Ні, ну скажіть, де пропали старі “добрі” мексиканські жуйкові опери (жуйкові, бо у нас в ті часи жуйки більше рекламували, а мильні були в Америці, де спонсорами показів були виробники мила). Цікаво, невже пост-радянські українці надавали перевагу жуванню ніж гігієні? Либонь що так таки воно таки так.
Проблема в тому, що через ці кляті серіали навіть самі що не україномовні опаскудились і почали перетворювати нашу солов’їну на якийсь забичений суржик. В тому ж Києві, коли говорять українською, то в них воно чистіше якось виходить.
Проте є і позитивні зміни. Вже є декілька україномовних видань. Молодих, але перспективних. Ось як Новинар, рік на ринку. Сподіваюсь проект буде рости.
Бізнес процвітає, як великий, так і малий. І це добре. Вже стало менше незайнятих ніш. Якщо уважно розглянутись, то ще знайдемо можливості то там, то тут. Лише пильніше шукай. Ось, наприклад, квас продається лише в півторалітрових пляшках. А холодильники в магазинах розраховані на півлітрові. Якщо ви за кермом і хочете випити щось прохолодного, то вибір обмежений безалкогольним пивом. Якщо це ваш день, то може десь в куточку буде площина джерельної, але в основному пиво, від бразилійського до німецького. Скоро ще і китайське привезуть. Китайське, все ж дешевше. Але мені хочеться квасу. Ось я їду і сьорбаю теплий квас з «бідона». Хто б не взявся за цю справу, можу запевнити, квас в півлітрових пляшечках піде на ура.
Два тижні в Україні якось швидко минули. Мене чекає топтання 3000 км, вже в зворотньому напрямку. Що найгірше, без хоч і теплого, та все ж таки нашого духмяного, українського квасу. Піду та й куплю на дорогу декілька пляшечок.
Tags: Ukraine
Пан Ґруня натрапив на цікаву статтю в The Times. Львів рекомендують в десятці міст, щоб провести вихідні. Асортимент розваг обмежується кав’ярнями, і вельми не рекомендують приїздити на холостяцькі вечірки. Як не як, Львів істинно є містом Католицької слави!
Попри все, зауважмо, дійсно, Львів починають визнавати, і це добре.
Джерела:
[The 10 best new European city breaks, Times Online, 16-02-2008]
[Куплю кухню!]
Якщо не російські серіали на телебаченні, то які мають бути натомість? Мексиканські серіали занадто далекі від наших реалій.
Я колись для себе відмітив той момент, що в Польщі чи в Данії дуже цінують національне кіно (думаю, що включаючи серіали, просто дома в мене немає польських каналів).
Суджу про цей факт по даним сайту http://www.boxofficemojo.com/intl/poland/yearly/ – перших два фільми в списку польського виробництва і зібрали дуже велику касу!
ps
А пів-літрові бутилочки з квасом уже давно продаються в магазинах, сам такі деколи купую, так що ця бізнес-ідея вже втілена в життя.
Ти правий, півлітрові пляшечки з Монастирським квасом я навіть в Лондоні ось знайшов. Проте, чому ж їх не продають у Львові охолодженими, як пиво – незрозуміло.