Багато сказано і написано про останні події на світових фондових біржах. Падає ціла індустрія – інвестиційні банки. Але чи падають? Якщо добре придивитися, то це є лише перетрансформуванням, замкненням, великого 80-ти річного циклу, який почався в 1930-х за часів Великої Депресії.
Давайте на хвильку повернемося в минуле сторіччя в Америку. Після десятиріччя по Першій Світовій війні, світова економіка розцвіла то такого стану, що банки перестали боятися брати зайві ризики. Звісно, “it can’t go wrong!” – казали на Вол-Стріт. І гроші лилися на різноманітні проекти, бо потрібно було кудись свіжі гроші “інвестувати”. А коли перевиробництво стало неконтрольованим, почали валитись спочатку поодинокі фірми, банки почали забирати гроші, щоб “не пролетіти”. Згодом паніка спровокувала тотальну стагнацію країни та і цілого світу теж.
Тоді уряд США вирішив розділити банки що працюють зі споживачами та інвестиційні банки, щоб мати змогу краще регулювати перші, захистивши тим самим вклади пересічного населення.
До другої Світової війни всі розгрібали попередньо перелічені наслідки, потім розгрібали війну, та постколоніальне встановлення світу. Світ перейшов з гарячих баталій на холодні. Після розвалу Радянського Союзу нарешті світова економіка пережила свої найкращі роки. Гальма було вимкнено. Глобалізація планети помножила торгівлю і рух людей.
Безстрашні інвестиційні банки в той же час малювали гроші, і позичали їх наліво та направо. Чи хтось їх намагався зупинити? Не дуже. І так цикл за циклом. Булька за булькою. В 2000 луснула одна надута на хвилі інвестицій в що-попало в інформаційних технологіях. Але скільки було тих технологій? Коли по 2005-му почали падати компанії пов’язані з житлом та будівництвом, тут затрусились коліна у всіх. Адже у кожного є житло, а це чи не малі кошти. Банки зрозуміли що повидавали кредитів, які багато хто не зможе повернути.
Почались сумні часи в Нью-Йорку та Лондоні. Гроші закінчились. А точніше просто з’ясувалось що певних грошей ніколи і не було. Уряди почали масове вливання і націоналізацію банківської індустрії. Серед самих вовків не встояв самостійно ніхто. Ні Ліман, навіть і не Голдман. Хто загинув, кого прибрали, кому влили з казни. Індустрія вмерла?
Ні не дуже. Просто замкнувся ще один виток. Тепер держава буде намагатися більше регулювати великі фінансові потоки а попечені банкіри дмухати на холодне. І так до наступного полегшення. Бо все в цьому світі йде по спіралі.
Насправді, це багаті завалили цілу фінансову індустрію по халатності. А тепер платники податків (low & middle class) ще за це їм і доплатять, щоб багаті не втратили свої активи. Сотні мільярдів доларів перекочують з казни в кишені багатіїв.
Горе переможеним, чи точніше: влада наказує тих – у кого її немає.
А Ліману – просто не повезло. Це міг бути і інших банк. Просто когось потрібно було “киданути”, і карта випала на старий дорий Ліман.