Так, про наступні вибори президента України можна сказати лаконічно:
Перший раунд буде брудний, а другий сумний.
А більше і немає чого казати. Люди шукають надію, месію. Я її немає. Немає кадрів. Був один парубок Арсеній Яценюк, але його занесло в радикалізм, і чим дальше, тим дрімучіший.
Коли у Києві питають яка різниця між Яценюком і Богом, то кажуть, що пан Бог не думає що він Яценюк.
Навіть Тимошенко не думає що вона Бог, лише “Богиня”, чи то пак, ймовірніше “месія”. Але народ так не думає.
Ось цікава стаття пана Андрія Федоріва, члена правління всеукраїнської рекламної коаліції:
Нова рекламна кампанія Яценюка, або хто підставив Арсенія?
1 липня 2009 року
Я трішки розбираюсь у рекламі і був упевнений, що кампанія пана Арсенія повинна була стати проривом, свіжим повітрям, подією, виходом на новий рівень. Здоровою альтернативою сьогоденному цирку. Сьогодні вранці я зрозумів, що цього не станеться. Моя надія померла і тому мені боляче.
Ймовірно, сьогодні стартувала рекламна кампанія Арсенія Яценюка. Коли я їхав на роботу, в центрі я побачив цей дивовижний біґморд. Коли я почав писати цей блоґ, то вирішив не використовувати неформальну лексику. Але сьогодні, соррі, я о*уїв.
Проблема в тому, що Арсеній Петрович за всіма критеріями мій кандидат. Я був впевнений, що буду голосувати за нього. Я переконував своїх знайомих, що це саме те, що потрібно Україні. Я намагався якось допомогти і проявити ініціативу. Я читав усі статті і ходив на його сайт кожен день …
Зараз я збентежений і не знаю, що сказати. Хочеться плюнути, але мовчати у мене не виходить.
Нижче подаю мою особисту, вкрай суб’єктивну та емоційну думку. Наголошую, це тільки я, а не компанії, які я представляю.
Я все ще перебуваю в легкій розгубленості і навіть не знаю з чого почати.
- Колір. Коричнево-чорний. Колір молодості та свіжості. Імовірно саме той колір, який любить і хоче вибрати молода частина електорату. Ті, кому до 40 років. Я вже мрію скоріше вдягнути таку футболку. Не хочу уподібнюватися низько-кваліфікованим психологам і міркувати про колір фашизму, фекалій і смерті. Впевнений, це швидко зроблять замість мене. Спочатку, нагадаю колір хакі використовувався переважно для військових цілей, щоб приховувати солдат і важливі об’єкти в кущах. Що ж, це чудова комбінація для зовнішньої реклами, щоб злитися з навколишнім фоном. Секретна рекламна кампанія. Або це спроба додати військового натиску? Особисто я не впевнений, що тельняшка без рукавів та чоботи найкращий туалет для Арсенія Петровича. Навіщо так буквально сприймати слово «фронт»? Коли Колін Пауелл виступав у Києві, він сказав, що третя світова вже давно йде. Просто тепер це інформаційна та економічна війна. Часи змінилися! Або завтра ви будете ставити польові кухні, як елемент пропаганди?
- Шрифт. Тоненький, розірваний, трафаретний. Стилістика 70х-80х. «Легкий ретро-стиль». Чому саме такий? Це вінтаж? Або спроба підкреслити інтелігентність, м’якість, нерішучість? Сподобатися співробітникам радянських науково-дослідних інститутів, які використовували трафарети при виробництві стінгазет та наочної агітації? Не можу зрозуміти. Мені обіцяли майбутнє, а підсовують минуле!
- Ім’я. Рекламується якийсь бренд «Арсеній». Я не знаю, пов’язано це з законодавчими обмеженнями, але виглядає дивно – «Президент Арсеній». А як щодо «Одеколон «Арсеній». З запахом лугових квітів». Виглядало б більш органічно. При цьому на рекламнову щиті слово «Арсеній» розташоване внизу. Тобто з дороги мені не вдалося його прочитати, поки я спеціально не зупинився. Ну так це дрібниці.
- Малюнок. Здається, що перед художником стояло завдання підготувати афішу для якогось фільму жахів про маніяка, де в головній ролі знявся занадто інтелігентний актор. Чи це кампанія Обами надихнула? Тоді можна було зробити це більш витончено. Високий лоб підкреслює лисину. Окуляри зливаються з бровами. Чорна пляма під носом. Великий брудний піксель. Чи симпатичний цей персонаж? Чи хочу я бачити його кожен день у себе вдома, в телевізорі? Крім того, він практично зливається з фоном. По всім законам зовнішнього жанру його треба випинати, а його ховають, як ніби соромляться. Це нонсенс.
- Обіцянка. «Врятувати країну». Приїхали! Ну нарешті! Хтось таки вирішив її врятувати. Де голосувати? Я біжу! Пробачте, але це «бла-бла-бла». Порожні як відро слова. За минулі сім років їх повторили нескінченну кількість разів. Я їх вже не чую! Не сприймаю як обіцянку. Це порожній звук! Я не чую конкретних відповідей на питання, як це буде зроблено. Що конкретно і чому зміниться? Говорити, що народ втомився від порожніх обіцянок теж порожня обіцянка.
- Загальне враження. Як каже один мій друг, це знаходиться за межами добра і зла. Мій товариш оцінив це як «Пекельне гавно». Його право. В принципі всі в шоці. Але для мене найголовніше – це нічим не відрізняється від того, що робили політики до цього. Те ж саме. Особа – Ім’я – абстрактне гасло. Так може написати з таким ж успіхом і Тимошенко, і Янукович, і Симоненко.
Над цією кампанією повинні були працювати з моменту звільнення пана Арсенія з позиції спікера. Це майже рік. Якщо це все на що вистачило фантазії та професіоналізму – у мене немає слів. Я нескінченно розчарований. Мені все одно, хто це зробив. Але якщо це рішення побачило світ, значить його схвалили. А це, як мені здається, дуже неправильне рішення. І я не вірю, що так можна змінити країну і свідомість людей. Я не розумію, як до цього прийшли! Я готовий посперечатися на гроші, що елементарні фокус-групи розірвали б це рішення на дрібні шматки. Це дорогий подарунок конкурентам.- Адвокат. Я з усіх сил намагаюся звинуватити себе в упередженості. У тому, що я реагую шаблонно. Що це тільки початок кампанії, що це такий хитрий хід і завтра все розцвіте, стане кольоровим і радісним, що всі мої запитання знайдуть свої відповіді. Чи це така ідея спочатку показати, як не треба, привернути увагу, а потім раптом виявитися іншим. Це сміливий і глибокий драматургічний хід. Хочеться вірити. Пане Арсенію! Моє серце, як і раніше, відкрите. Я чекаю, до нестями…
Андрій Федорів,
Громадянин України
Читайте теж далі на форумі.
Tags: Яценюк




Згоден, рекламна кампанія просто недолуга, шкода Арсенія.
Проблема не в контенті і не кольорах. Проблема в тому, що вона не достаньо потужна, немає маштабу передачі інформації.
Повністю погоджуюсь з паном Андрієм. Підтвердження банальності ідеі політичної агітації Яценюка – контр-реакція у вигляді плакатів з текстом “Онаній. Пропоную обирати президента з 25 років!” Сміх і сльози.
Вважаю, що остання свіжа ідея в цій сфері була запропонована блоком “НЕ Так!” у 2006. По-перше, оригінальна назва, хоч і протестна та зі знаком “анти”, по-друге, оргигінальні відеороліки, де спочатку казали, що не так, а згодом – як треба. Нажаль, кращого в Україні зробити не можуть:(
Ви можете як давати цій рекламі які завгодно оцінки, але вона заставила про себе говорити, а, значить, досягла своєї мети ;O)
Звісно, Сергію. Але діаманти, як відомо, реклами не потребують:)
гггг да реклама жесть канешно, это наоборот какето анти реклама
картинка впливає на тих людей, котрі в політиці не розуміються. ражу дивитися на політ. напрямок партії, лідера, кандидата. а політ. реклама – це для більшого нашого населення, яке в політиці 0.