“Thank you for your email. I am forwarding it to Hugh Carnegy and Stefan Wagstyl, our editors who are responsible for this decision. Best, Chrystia”

Себто, потрібно переконувати, причому на державному рівні головних редакторів. Китайці і казахи домоглися свого (щодо написання Beijing і Almaty а не Pekin та Alma-Ata), не без гострих слів я думаю. Знаючи їхню дієвість, просто пообіцяли, що заборонять продаж часописів. Але для початку потрібно щоб МЗС надіслало часописам офіційну ноту. Це власне те що я і мої однодумці вже просять роками. Якщо не допоможе, то тоді потрібно застосувати дієвіші санкції.

Ось адреса ФТ:
To: Hugh Carnegy, Executive Editor
Cc: Stefan Wagstyl, Heather Davidson
Financial Times
One Southwark Bridge
London, SE1 9HL
United Kingdom

Щодо The Economist, то останнім часом вони почали “здаватися”, навіть минулого місяця в Інтернет версії статті написали: Kiev (or Kyiv, as Ukrainians prefer it spelled)
http://www.economist.com/world/europe/displaystory.cfm?story_id=14299813 – скажімо, це початок. Але наразі вони і далі пишуть Kiev.

Ось адреса The Economist:
To: Andrew Rashbass
Cc: John Micklethwait, John Peet
The Economist
25 St James’s Street
London SW1A 1HG
United Kingdom

Я вважаю, що потрібно залагодити цю справу з найбільшими видавцями. Меншими, згодом можна буде зайнятися. Головне очистити найбільші канали, які достукуються до 80%+ споживачів. Це короткий список який не складно опрацювати. Окрім газет і журналів ще звісно потрібно направити офіційні ноти до Бі-Бі-Сі (BBC), Reuters, Bloomberg. Вони лише інколи пишуть Kyiv, а так в основному Kiev. Ніхто за цим не слідкує. Українська Служба Бі-Бі-Сі займається виключно українським контентом і мало чим може тут допомогти. Якось я пам’ятаю в студії Бі-Бі-Сі після інтерв’ю, я розказав про правильний правопис англійським журналістам, – ба ніхто з них навіть і не чув про Kyiv.